Ані ліві, ані праві


Поняття "лівого" та "правого" є парламентськими термінами, що походять з часів кінця Старого порядку та Французької революції. Помірковані сиділи з правого боку, тим часом революціонери займали лівий. Відповідно до таких понять народництво зазвичай розташовують ліворуч, тим часом як воно насправді не може в таких координатах поміститись.
Народництво засадничо утримується від участі в парламентській роботі, воно чітко відокремлює себе від сприяння державі та прагнень зосередити владу з боку лівих та правих у політичному спектрі. Народництво є рух, що народжується знизу і не потребує жодних представників, чиновників чи вождів.

Ніколи народництво не було натхнене парламентаризмом, воно засадничо відкидає його. Тому нам нема діла до понять лівого чи правого, лівого соціалізму чи правого фашизму. Питання полягає у існуванні урядів та парламентських послів як таких, неважливо, ліві вони чи праві. Такі терміни є безглуздими та нечіткими і потрібні лише для поділу народу та наведення мороку на уми людей. Ми мусимо взяти свої життя у власні руки та повернути народництву справжнє значення.

Народництво опирається усім видам тоталітаризму. Парламентська демократія може просто перейти до тоталітарного вигляду типу фашизму чи більшовизму, правові засади (закони та судові позови), як і виконавчі установи (військо та правоохоронці), уже готові. Демократи зазвичай відмежовуються від більш тоталітарних видів держави та їх крайнощів чимось, що вони звуть "участю народу". Тим не менш "демократи" та "екстремісти" мають більше спільного, ніж визнають. Усі вони централісти, ієрархісти, бюрократисти, авторитарії та підтримують державу.

Народництво, з одного боку, виступає проти панування у будь-якому вигляді, будь- якого примусу, та засновує себе на влаштуванні знизу. Власна відповідальність та самовишкіл замінюють залежність та начальство. Самоврядування в усіх частинах життя замінює ієрархію. Тому єдине розмежування, важливе для народника, то не "ліве" та "праве", а "низ" та "верх". Ми мусимо наголошувати на дійсних протиріччях: пригноблених та гнобителів, держави та громади, бідних та багатих, і так далі. Це дасть нам змогу бачити істину, що є найкращим початком для втілення думки про вільне суспільство без примусу.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Людина і Вогонь Свободи

моя богиня Энтропия

Я хочу знову закохатись...