Безначалля є порядок

“L’Anarchie c’est l’ordre sans le pouvoir”

“Безначалля є порядок без примусу.”

П’єр-Жозеф Прудон (1809-1865)

Наше народницьке товариство відкидає модерністське, ідеалістичне та руйнівне "безвладдя". Такі індивідуалістичні та руйнівні напрями вважають байдужість та безвідповідальність "засадами безначалля". Ми покладаємо надії на інших борців, хто залишився вірним сутності безначальства. Суспільна взаємодопомога та особиста свобода насправді втілюються лише у взаємодоповнюючому розвитку. Часто безвладницька засада про індивідуалізм буває невірно зрозуміта та переплутана із безвідповідальністю. Тим часом із свободою приходить відповідальність.

Індивідуалістичні та руйнівні "безвладники" використовують засаду про індивідуалізм як виправдання для їх особистого его та хаотичного стану. Сильне рухливе об’єднання та уклад довкола спільних переконань та природи є необхідною умовою для боротьби із начальництвом. Звільнення людського загалу є можливе лише крізь боротьбу безначальницького об’єднання проти устрою гноблення, за втілення вільного та бездержавного суспільства. Начальство завжди пов’язане із визиском людей, тому держава повинна бути замінена устроєм, в якому народ керуватиме собою сам. Місцеві громади з’єднаються у області, області у країни, а країни - у більші, міжнародні спілки. Тим не менш всередині таких спілок жодна станова, крім місцевої громади, не матиме влади над особистістю.

Питанням часу є, коли безначальництво вилізе з болота розладу та почне змагати до втілення спільного досвіду. Щодо міжлюдських відносин, як і щодо питання управління, безначальне суспільство мусить мати товариську природу. Безвідповідальному індивідуалізмові воно протиставляє спільну відповідальність

Безначальники завжди відкидали зосередження влади, бо держава та начальство підривають дієвий, творчий та вільний дух, щоб створити рабський дух покірності. Зосередженню влади безначальництво протиставляє спілку. Спілки засновані на добровільних угодах між особистостями та громадами, хто разом змагають до спільних цілей. Сила засади спільності у тому, що жодне право не існує без обов’язку. Це захищає не лише права кожної людини, але також означає, що обов’язки мусять виконуватись,а спільні рішення - втілюватись. Спілка приводить незалежність та почин особистостей у відповідність спільним потребам.

Прагнення безначалля - не вигадана абстракція, не утопія, а породження найглибших прагнень народу до свободи. Ці прагнення найкраще виражені були під час найзвитяжніших часів життя та боротьби. Слабкість безначальництва у недоліках узгодження. Лише у втіленні нечиновницького способу устрою, заснованого на засадах живої спільної відповідальності та спільної дії, безначальницька боротьба може бути поєднана із прямою дією кожного окремого борця за безначалля.

Джерело: Volksanarchistisch Kollektief.