...я вмію з болю посміхатись...
Приємно буть веселим вкупі. Так гидко хмари гнать самому, шукати вихід з туги-згуби, не відкриватися нікому. Умієш вигляд мать веселий, журбою гризений водночас, коли тебе проклята меле, перетирає, нутро точить? Наш шлях - боротися до страти. Мій путь - це жити й не зламатись. Скрегочу, мучуся, мій кате. Я вмію з болю посміхатись. Мій вибір - волю воювати, свободу тисячам сердець. Не страшно жити і страждати, страшне - самотньо стріть кінець.
