Шукач!

У цьому дописі "Націонал-Соціалістична Дія" спробує допрацювати опис сутності капіталізму. Як нам зрозуміти, як він працює, як дослідити його в плині часу?

Поняття "лівого" та "правого" є парламентськими термінами, що походять з часів кінця Старого порядку та Французької революції. Помірковані сиділи з правого боку, тим часом революціонери займали лівий. Відповідно до таких понять народництво зазвичай розташовують ліворуч, тим часом як воно насправді не може в таких координатах поміститись.

“L’Anarchie c’est l’ordre sans le pouvoir” “Безначалля є порядок без примусу.” П’єр-Жозеф Прудон (1809-1865) Наше народницьке товариство відкидає модерністське, ідеалістичне та руйнівне "безвладдя". Такі індивідуалістичні та руйнівні напрями вважають байдужість та безвідповідальність "засадами безначалля". Ми покладаємо надії на інших борців, хто залишився вірним сутності безначальства. Суспільна взаємодопомога та особиста свобода насправді втілюються лише у взаємодоповнюючому розвитку. Часто безвладницька засада про індивідуалізм буває невірно зрозуміта та переплутана із безвідповідальністю. Тим часом із свободою приходить відповідальність.

NATA-NY - то організаційна матриця, в межах котрої особи та спільноти можуть в дії виявити свою внутрішню автономію. Ми децентралізована та безлідерна мережа, що прагне до розширення можливостей та незалежності всіх людей, що живуть в місцевості Нью-Йорка.

Ґустав Ландауер (1870-1919) - німецький анархіст часів німецької Листопадової революції. 2 травня 1919 року він загинув смертю мученика під час падіння Баварської Радянської Республіки. Його анархо-соціалістичні погляди, вочевидь, можуть бути розглянуті як надійне підґрунтя для того, що нині звемо "народним анархізмом". Погляди Ландауера найвлучніше можуть бути описані як критичний та реалістичний ідеалізм. Він не віддавався повністю ані ідеалістичним міражам, ані матеріалістичній омані.

Засади Товариства Народних Анархістів:

В этой статье "Национал-Социалистическое Действие" попытается доработать описание сути капитализма. Как нам понять его, как он работает, как исследовать его в потоке времени?

Пустії люди є на світі, в котрих пустеля в почуттях. Для них без кольору всі квіти, для них без смаку є життя. Зустрів був якось дядько повний пустого друга давніх літ. Балакав довго про роботу, про хатній клопіт та про піт. Коли ж домашніх він торкнувся необережним словом він, пустий товариш трох здригнувся та поступово почорнів. Блиснуло лезо, різким рухом пустий спустив живий мішок. Сховав ще тричі ніж у друга, упала бочка для кишок. "Брехав про дружбу і про вічність, про те, що знає про любов. Так не буває." - Знав про дійсність пустий герой пустих розмов. "Немає в вічності кохання, немає дружби", - вів герой. Нема на людство сподівання, в тім певен був тепла ізгой.

Нечасто думаю: для чого живу?.. Стою, вдивляюся похмуро у обрій... Чи маю сумніви, за що я борюсь?.. Стискаю ніж в кишені. Що таке воля? Чи мій товариш знає, про що вітання "по венах"? Чи з нами правда... і як далеко зайду? Чи вбережусь, коли завиє сирена?.. Чи після нас продовжать нашу війну? Ми чхать на заборони призвича́їлись сильно, пускати фарбу в стіни, псувати їх за́мість сну. Вдягати чорну маску і почуватися вільним, йдучи́ по батьківщи́ні - по соціальному дну. В повітрі ненависть, безвихідь та відчай мого народу, що в кайданах живе. Я ледве стримую сльози, коли згадую рідних, про їхні злидні й віру ТБ. Нікому іншому цей світ не змінити. Нікого іншого наш біль не гребе. Ніяк інакше життя не перетворити. Ми заряджаємо. Світанок іде.