...я вмію з болю посміхатись...

Приємно буть веселим вкупі.
Так гидко хмари гнать самому,
шукати вихід з туги-згуби,
не відкриватися нікому.

Умієш вигляд мать веселий,
журбою гризений водночас,
коли тебе проклята меле,
перетирає, нутро точить?

Наш шлях - боротися до страти.
Мій путь - це жити й не зламатись.
Скрегочу, мучуся, мій кате.
Я вмію з болю посміхатись.

Мій вибір - волю воювати,
свободу тисячам сердець.
Не страшно жити і страждати,
страшне - самотньо стріть кінець.